Тихим поступом йшла дівчина
До березоньки щось гомоніла.
І пташки так дзвінко співали,
Квіти-трави землю вкривали.
Ой ти весно, прекрасна царівна,
Ти, мов квітка казкова, чарівна!
Пригорнеш всіх людей, приголубиш,
Жодну душу збудить не забудеш.
Ти посієш у ній променисту надію,
Що у лиху годину завжди зігріє.
І розтопиш сніги, що зима розсипала,
Крижані ланцюги, що душу скували.
І настане світанок чистий, мов небо,
Простягнуться руки-крила до тебе.
Ти підхопиш легенько кожну надію
І душа по-дитячому, щиро зрадіє!
14/03/2014 р.
Сертификат публикации: № 1354-2634961530-12024
Text Copyright © Лидия Макаровская
Copyright © 2014 Романтическая Коллекция