Сквар Арлю

Арля найгіркішого сласті...
Містралю в провулках дзень....
Запалом бажань спраглих жалячи, і...
Не пошкодувавши!

Палахкотячи!

Переміщуючи мовами спеки.

У інше.

Усе це я побачив, споглядаючи нахаби Ван-Гога гогеноподібного...
Ню його, ню!

Світло від вуха соняшника,
колір його ірреальний...

Де жар Арлю палить очей раж...

На раз!